м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 50

Понеділок - П'ятниця
10:00 - 18:00

Прокласти маршрут
toggle menu

Порядок погодження розміщення вивісок

Невтішні реалії кажуть нам, що після укладення шлюбу не завжди слідує довге і щасливе життя разом, але й скандальні судові розлучення з довгим процесом поділу майна. Неприємно констатувати, але кожен хто наважився на такий крок повинен знати та розуміти, що у разі виникнення неприємної ситуації, яка називається “ не сходимось характерами”, українські суди все частіше стають на захист особистої приватної власності, а тому ваші шанси при розлученні отримати більше ніж “презюмовану рівну частину”- зростають!

Донедавна Верховний Суд дотримувався позиції, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 57 Сімейного кодексу України, «особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто».

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя».

Щодо «презумпції рівності часток»- згідно з ч. 1 ст. 70 СК, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, без необхідності доведення цього факту.

Ця норма застосовується правильно та відповідно до правового висновку викладеної в Постанові ВСУ від 11.03.2015 року (провадження № 6-21цс15) згідно до якої: «Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток».

Отже, без сумнівів, така практика є та вона актуальна.

В той же час, лише у разі заперечень, інша сторона може спростувати таку «презумпцію» належними доказами.

Але практика сьогодення тішить зміною свого вектору та все більшого врахування важливості захисту вашої особистої привтаної власноті

На підтвердження відсутності презумпції використаємо Ухвалиу ВСУ від 20 серпня 2008 року (нов. розг. 336,338 ЦПК) -2312148 : «Не з’ясувавши джерело коштів для придбання квартири та виходячи лише з презумпції права спільної сумісної власності подружжя на майно, придбане під час шлюбу, суд указані вимоги закону та роз’яснення Пленуму Верховного Суду України не виконав, заперечення відповідача належним чином не перевірив, тому висновки суду є передчасними». Така ж позиція викладена в Ухвалі ВСУ від 26 березня 2008року (нов. розг. 336,338 ЦПК) -1681885.

Згідно до п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 «Вирішуючи спори між подружжям про майно, яка діє на даний час, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.

Постановою ВСУ від 02.10.2013 року (провадження № 6-79цс13) була прийнята наступна правова позиція:

«Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів норма ст. 60 СК України вважається правильно застосованою» .

Постановою ВСУ від 03.06.2015 року (провадження № 6-38цс15) ця позиція була повторно викладена, однак з доповненням:

«Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:

  • час набуття такого майна,
  • кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),
  • мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя..

Постановою ВСУ від 01.07.2015 року (провадження № 6-612цс15) також підтверджена раніше застосовані правові позиції:

«Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя».

Цією постановою також скасовано рішення ВССУ яким підтверджувалась презумпція права спільної сумісною власності в незалежності від джерела відповідних коштів.

Відповідно до правових позицій ВСУ вважає, що оскільки статті 57 та 60 СК є загальними, а ч. 3 статті 57 СК та стаття 65 СК є виключенням із загального правила, ці норми повинні застосуватись разом. Тобто у кожному випадку для віднесення майна до режиму спільного сумісного майна, необхідно встановлювати час придбання (ст. 60 СК), джерело коштів (ч.3. ст. 57 СК), а також мету (ст. 65 СК), а лише після цього загальні норми 60 СК та 368 ЦК можуть вважатись застосованими правильно.

Особливості доказування

Саме Позивач повинен довести, що спірне майно придбано за спільні кошти, а Відповідач, навпаки, наполягати на тому, що кошти є його особистим майном. Отже, якщо Позивачем такі обставини не доведено або Відповідач довів, що кошти є його особистими, це є самостійними підставами для відмови у позові щодо поділу. Отже, це вже процес змагальності сторін, щодо доведення джерела коштів, а це унеможливлює застосування правила презумпції. Теж саме стосується доведення мети придбання майна у шлюбі.

На нашу думку, питання щодо надання майну режиму спільної сумісної власності покладено в залежність від встановлення судом таких обставин: часу придбання майна, джерела коштів та мети придбання. В протилежному випадку, відсутні підстави вважати таке майно спільною сумісною власністю подружжя «за мовчазною згодою» та застосовувати правило презумпції.

Тому, не поспішайте прощатися з Вашою особистою власністю!

Замовити послугу

Залиште нам заявку і ми

зв’яжемось з Вами!

Контакти
м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 50
office@kirdapartners.com.ua